Про хлопців цього гурту було чимало написано та сказано. І не дивно, адже це єдина група у нашому місті, яка утворившись у 2003 році, і ще й досі продовжує свою творчу діяльність. Приємно зазначити, що з учасниками цього гурту нашу газету об’єднує не тільки молодий вік, але й заряд потужної інформаційної енергії, який вони, так само як і ми, несемо людям. Зовні, це звичайні юнаки, які грають власну музику, але слухаючи їхні композиції, розумієш, вони відрізняються від сучасних гуртів, вони не такі, вони – «ІншІ». Вокал – Ярослав Пилипюк Гітара – Роман Гречаник Бас-гітара – Вадим Захарчук Клавіші – Павло Збаранський Ударні – Дмитро Гребень
Наш сайт http://www.poglyad.net.ua/ діє з травня 2008.
Дещо в регіоні ми вже зробили для популяризації сучасної адекватної української культури. Але то, звичайно, мало. Як то тяжко - бути незалежними на периферії... І як КРУТО! Вітаю всіх причетних!
"Незалежні країні - незалежну музику", - саме під таким гаслом, напередодні Дня незалежності України, у невеличкому, однак надзвичайно затишному волинькому місті Володимир-Волинський, відбулася ювілейна, десята акція «Живий погляд».
"Живий погляд" - самодостатній проект для гуртів-початківців
Виступив разом з Рутенією, Сергієм Василюком, Тарасом Силенком та іншими на презентації філму "Вільне козацтво", що організував письменник - історик Роман Коваль. Тяжко те все сприймати. Українці самі себе здавали протягом своєї історії. І нема чого все списувати на зовнішніх ворогів. Вони було в кожної нації. Більше тижня був в Києві і відвідав кілька акцій. Провідав Павла Нечитайла на презентації його збірки та Олега Сухарєва на ним же організованій серії "На квартирник до Лесі". Грали в акустиці метальовці з "Саду" цілий альбом на тексти Шевченка Двіжкують молоді колеги і це тішить. Значить це все було не на марно. Тільки конче треба давати позитиву. Доста плачів і сварок. Після політиків на всіх каналах з їх убогими шоу, що позабирали хліб в артистів, забивши ефіри своїми безпорадними пиками, плачами вже нікого не розчулиш.
Сучасний світ дуже різноманітний, у ньому є все: спілкування, веселощі, кохання, розваги, можливість реалізувати себе – словом, все, так необхідне нам у житті. Проте поряд з усім цим позитивом, існує ще й багато проблем. Адже поріг XXI століття людство переступило з рядом жахливих хвороб. ВІЛ і його кінцева стадія СНІД – одні з них.
... “Глина до глини, а руки все зроблять як треба./ Це вже не вміння – це дар, ніби спущений з неба./ І не дається він просто, і вже не відмовишся “доста”.../ Бо сам собі друг. І знову за круг”, – так пише про творчий процес кераміста перший український бард-піаніст, легендарний Сергій Шишкін у пісні “Глина до глини”, що, мабуть, найвлучніше передає леймотив цієї виставки.
В часи безпардонних спекуляцій та героїзації історичного минулого «професійними патріотами» дуже хотілося побувати там, де збирається молода українська еліта. Де українські бізнесмени роблять це за свої гроші, ангажуючи для реалізації своїх ідей кращих фахівців. І це є запорукою того, що не буде чергової профанації української ідеї. Де за вхід на територію української форматності молоді люди готові платити. А не за бюджетні кошти звезуть аби кого, щоб тільки черговий раз збити достатню кількість «біомаси» і набрати сумнівних балів.
